За даними ВООЗ, захворювання, викликані йодною недостатністю, можуть бути повністю ліквідовані. Основою їхньої профілактики є забезпечення населення продуктами, збагаченими йодом. ВООЗ, Міжнародний центр з ліквідації йодозалежних захворювань і Дитячий фонд ООН (ЮНIСЕФ) для стійкого, довготривалого подолання йододефіцитних хвороб як економічно ефективний, універсальний і безпечний метод рекомендують йодування солі.

В Україні для вивчення даного питання на різних територіях вперше були запроваджені критерії, рекомендовані ВООЗ, розроблена методика визначення йодного забезпечення організму, що дозволило приєднатися до міжнародної системи Equip-контролю забезпечення йодом. Це дало можливість перейти від побічних до прямих методів визначення надходження йоду в організм. Вивчення йодного забезпечення населення здійснено відповідно до сучасних методів і підходів за підтримки ВООЗ та ЮНIСЕФ.

Слід зазначити, що ця проблема в Україні була в основному актуальна для західних областей. Клініко-епідеміологічні дослідження в рамках спільних з ВООЗ проектів у 2000—2002 рр. показали недостатнє споживання йоду населенням в усіх областях. З'ясовані основні характеристики поширеності та захворюваності на дифузний еутиреоїдний зоб, визначені показники йодного забезпечення населення на територіях Північного регіону, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, й на інших, а також рівень вживання препаратів, що містять йод. Встановлено значну поширеність тиреоїдної патології: частота випадків зоба у дітей з різних регіонів країни сягала від 12 до 60%. На територіях з легким йодним дефіцитом майже у кожної 5—6-річної дитини збільшена щитовидна залоза, тобто спостерігався зоб, в місцевостях з середнім ступенем йодного дефіциту така патологія зустрічалася в 30—40% обстежених дітей, а при вираженому важкому йодному дефіциті — у 40—60%. Часто така патологія спостерігалася у жінок, особливо вагітних. В багатьох випадках йододефіцит ускладнював перебіг вагітності, викликав викидні, передчасні пологи та вади розвитку дитини. Йодної профілактики на той час в Україні не було. Вживання йодованої солі становило від 0,5 до 5%.

Вже в 2000 році завдяки дослідженням вчених проблема стала відомою на всій території країни. Враховуючи цю ситуацію, науковці Iнституту ендокринології та обміну речовин АМНУ подали інформацію і пропозиції щодо поліпшення здоров'я населення в Міністерство охорони здоров'я. Виходячи з цього, були видані постанови головного санітарного лікаря України № 58 та 67 про заходи йодної профілактики. Кабінет Міністрів в 2001 р. підписав Угоду про профілактику йододефіцитних станів серед населення держав-учасниць СНД, якою передбачено пошук та прийняття узгоджених рішень, що регулюють виробництво, закупівлю, реалізацію, контроль за якістю і безпекою йодованої кухонної солі та продуктів харчування, збагачених йодом. Для вирішення поставлених завдань була розроблена та прийнята Державна програма профілактики йодозалежних захворювань в Україні на 2002—2005 рр., затверджена постановою Кабінету Міністрів № 1418 від 26.09.2002 р.

Відповідно до цієї програми за підтримки центру профілактики та боротьби із захворюваннями (США) і ЮНIСЕФ в 2002—2003 р. в 30 населених пунктах України проводилися національні дослідження вживання харчових мікронутрієнтів. В результаті на національному рівні вперше був визначений показник споживання йоду населенням, який становив 87,4 мкг/л сечі, відповідав легкому ступеню нестачі йоду — хоча спостерігалися населені пункти і з рівнем середньої тяжкості нестачі йоду. В цілому цей показник підтвердив наявність йододефіциту на всій території країни.

В рамках програми науковці Iнституту ендокринології та обміну речовин, Iнституту медицини праці й Iнституту гігієни та медичної екології провели регіональні дослідження йодного статусу найбільш вразливих до йододефіциту категорій населення — дітей і жінок дітородного віку. Ці дослідження ще раз довели, що внаслідок йодного дефіциту страждає не тільки щитовидна залоза, але й уповільнюється фізичний розвиток дітей та знижується їхній інтелект, виникає патологія вагітності.

Було вивчено йодне забезпечення новонароджених, зв'язок між надходженням цього мікроелемента до дитини в період внутрішньоутробного розвитку та частотою перинатальної патології. Низька йодна забезпеченість вагітної негативно позначається на забезпеченні мікроелементом новонародженого: 78% дітей, внутрішньоутробний розвиток яких відбувався під впливом недостатності йоду, народилися з йододефіцитом різного ступеня тяжкості.

Доведено вплив недостатнього йодного забезпечення матері на формування патології центральної нервової системи немовляти (51,1% дітей), зниження показників загального розвитку за шкалою Апгар, народження великої кількості дітей з анемією та гіпотрофією. 44,4% новонароджених мали затримку внутрішньоутробного розвитку. В регіонах легкої йодної ендемії вагітність поглиблює йодну недостатність у жінок, і це негативно впливає на їхню репродуктивну функцію, ускладнює перебіг вагітності і позначається на здоров'ї новонароджених.

Третина дітей у 3—7-річному віці не отримувала необхідної кількості йоду. У 6,7% недостатній для їхнього віку розумовий розвиток, медіана екскреції йоду з сечею у них становила 71,58 мкг/л, що вказувало на слабкий ступінь надходження цього мікроелемента в організм. Встановлено зв'язок між йодним забезпеченням та показниками фізичного розвитку школярів на основі даних комплексного рандомізованого обстеження їх у Західному регіоні. Показано, що кількість дітей з дисгармонійним розвитком вірогідно більша у кластерах з недостатнім йодним забезпеченням. Збільшення щитовидної залози більш ніж на 50% норми збільшує кількість дітей з крайніми формами різкодисгармонійного розвитку.

Які ж практичні заходи можуть бути рекомендовані для профілактики йодної недостатності? Найбільш ефективний — масове вживання йодованої солі. Нібито все ясно. Але якщо проаналізувати досвід інших країн, побачимо, що існують суттєві відмінності у проведенні масових профілактичних заходів, а саме у визначенні ступеня йодування кухонної солі та у виборі йодистих препаратів. З йодистих препаратів використовуються такі сполуки йоду, як йодид калію (КI) та йодат калію (KIO3).

Разом з тим існують групи населення з підвищеною потребою в йоді, яким необхідні додаткові препарати, що містять йод. Є й захворювання, коли використання солі має бути обмежене, але йод потрібний для організму (це стосується пацієнтів з гіпертонічною хворобою та захворюваннями нирок).

Тому є обґрунтованою доцільність групової та індивідуальної профілактики як фармакологічними препаратами з вмістом йоду (дозою 200 мкг/добу) впродовж усієї вагітності та в період грудного вигодовування, так і натуральними з високим вмістом йоду.

Що розуміється під натуральними препаратами? Йодована сіль — це по суті харчова добавка. Подібно цьому розроблені препарати з морських водоростей, йодована вода, йодована олія та ін. В Україні найбільшої уваги заслуговує препарат «Барба-йод» та йодована вода «Йодіс».

Препарати з вмістом йоду

«Барба-йод» створений на основі водорості Чорного моря цистозіри, за вмістом йоду та корисних мікроелементів він не поступається подібним зарубіжним аналогам, але за рахунок вітчизняної сировини забезпечує виробництво необхідної його кількості. Слід зазначити, що інколи при перевищенні дози може виникати аутоімунний тироїдит, захворювання, яке до останнього часу не піддавалося лікуванню. Крім того, створені нові препарати широкого вжитку — вода «Йодіс» та «Йодіс-концентрат», а на їхній основі інші різні лікарські засоби.

Авторам вдалося створити препарат з відмінними якостями води, в яку входить йод в необхідній кількості, і вода зберігає свою якість і профілактичну властивість протягом тривалого часу. Секрет води «Йодіс» захищений патентами, авторськими свідоцтвами в багатьох європейських країнах, а також у Канаді, Мексиці, Китаї, Австралії. В Південній Азії «Йодіс-концентрат» офіційно рекомендований з метою йодної профілактики для забезпечення йодом фармацевтичних препаратів, питної води, напоїв та харчових продуктів. Посол ООН з проблеми йододефіциту А. Карпов високо оцінив цю роботу і бачить реальний позитив від її впровадження. Саме тому багато європейських та деякі держави Америки купують цей продукт в України. Недавно у зв'язку з техногенною катастрофою в Японії інтерес до води «Йодіс» виявив уряд цієї країни.

Визнаючи пріоритетність вирішення даної проблеми та значні досягнення в цьому напрямку, Національна академія медичних наук висунула роботу колективу вчених «Профілактика йодозалежних захворювань в Україні та розробка і впровадження нових засобів запобігання цій патології» на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки. Втім, масштабність питання, крім зусиль вчених, потребує й державного вирішення.

Три роки тому був підготовлений законопроект для Верховної Ради «Про запровадження профілактики йодозалежних захворювань». На жаль, з різних причин його обговорення не відбулося. На сьогодні підготовлена Державна цільова програма запобігання захворюванням, що спричинені йодною недостатністю, та проект відповідного указу президента. Сподіваємось, що здоров'я населення та інтелект нації не залишаться поза увагою президента і указ буде підписано, а отже, значною мірою проблема буде вирішена.

Заввідділом та лабораторії діагностики і
профілактики йодозалежних захворювань
Iнституту ендокринології та обміну речовин
ім. В. П. Комісаренка НАМНУ, професор,
доктор мед. наук, В.І.Кравченко